- договорювати
- —————————————————————————————догово́рюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
договорювати — юю, юєш, недок., договори/ти, ворю/, во/риш, док. 1) перех. і неперех.Закінчувати говорити; говорити, висловлювати що небудь до кінця. 2) перех., розм. Наймати кого , що небудь для виконання якої небудь роботи або для інших потреб … Український тлумачний словник
договорити — див. договорювати … Український тлумачний словник
договорювання — я, с. Дія за знач. договорювати і договорюватися 2) … Український тлумачний словник
умовчувати — (вмо/вчувати), ую, уєш, недок., умо/вчати (вмо/вчати), чу, чиш, док. 1) перех., про кого – що та з підрядним додатковим реченням.Не розповідати, не згадувати про що небудь, замовчувати щось. || Навмисно не договорювати, приховувати що небудь, не… … Український тлумачний словник